3.5

Я завжди з засторогою ставлюсь до подібних книжок. В сенсі, не тому що вона про подорожі – зовсім ні, а тому, що зазвичай ці книги написані в публіцистичному стилі. І одне діло читати невелику статтю, а інше – цілу книгу.

Мої застереження частково підтвердились – першу половину книги прочитала легко, було навіть цікаво, а опісля – вже все йшло натягнуто і через силу. Спочатку мене геть не дратували постійні екскурси в історію давнього Єгипту чи християнства, але чим далі в ліс, як то кажуть, тим більше історії (в даному випадку).

Ця книга могла б бути дуже цікавою – і відвідини гробниці Тутанхамона, і присутність на запаленні благодатного вогню, і руїни Вавилону, Стамбул, Афіни, Олімп – тут стільки всього! Однак автор, як мені здалось, описував все досить сухо, коротко, з постійними глибокими зануреннями в історію. І ці занурення були такими частими, що під кінець вже просто не вистачало кисню.
Загалом, я трошки розчарована. Якось так.

На русском языке

Я всегда с осторогой относиласть к подобным книгам. В смысле, не потому что она о путешествиях – вовсе нет, а потому, что обычно эти книги написаны в публицистическом стиле. И одно дело читать небольшую статью, а совсем другое – целую книгу.
Мои предостережения частично подтвердились – первую половину книги я прочла легко, было даже интересно, а потом все уже шло натянуто и через силу. Вначале меня вовсе не раздражали постоянные экскурсы в историю древнего Египта и христианства, но чем дальше в лес, как говорится, тем больше истории (в данном случае).
Эта книга могла бы быть очень интересной – и посещение гробницы Тутанхамона, и присутствие на зажигании благодатного огня, руины Вавилона, Стамбул, Афины, Олимп – здесь столько всего! Но автор, как мне показалось, описывал все очень сухо, кратко, с постоянными глубокими погружениями в историю. И эти погружения были настолько частыми, что под конец уже просто не хватало кислорода.
В общем, я немного разочарована. Как-то так.