Нове видання у "білій" книжковій серії Незалежного культурологічного часопису Ї: цю книжечку автор адресує українському читачеві, оскільки кіно і його історія завжди цікавила мешканців Львова, незалежно від їх маєтности чи статусу. Період 1918-1939 рр. був часом активного розвитку кіномистецтва у Львові, яке з успіхом конкурувало з иншими видами мистецтв. З'явилося звукове кіно і кінематограф став потужним засобом суспільної комунікації. У кінотеатрах відбувалися світові прем'єри, діяли кіноклуби, де проходили теоретичні дискусії і перегляди артистичних і аматорських стрічок львівських кіномитців. Кінокамерою зацікавилися місцеві фотографи, а літератори, театральні режисери і художники трактували мову кіно як одну із традиційно-мистецьких. Саме у той міжвоєнний період українські і польські кіномитці зняли кілька авторських кольорових звукових стрічок, які здобули схвальні відгуки не тільки місцевих, але й закордонних критиків.
Нове видання у "білій" книжковій серії Незалежного культурологічного часопису Ї: цю книжечку автор адресує українському читачеві, оскільки кіно і його історія завжди цікавила…
Праця провідного американського експерта у царині міжнародних стосунків, закордонного оглядача газети «Нью-Йорк Таймс» є спробою пояснити, чому глобалізація стала наприкінці XX століття панівною міжнародною системою, замінивши систему холодної війни, і дослідити, яким чином ця система визначає внутрішню політику, комерцію, стан довкілля та міжнародні відносини.
Праця провідного американського експерта у царині міжнародних стосунків, закордонного оглядача газети «Нью-Йорк Таймс» є спробою пояснити, чому глобалізація стала наприкінці XX…
