4 Боже, як я люблю Тарантіно! (с)

Кузьма то моя любов з давніх давен. ну не те шоб дуже давніх, але я тоді ще школу не закінчила, як вже ходила і наспівувала "шось зимно". так досі і наспівую.
як до людини до нього можна ставитись як завгодно і багато в чому я з ним не погоджуюсь навіть по його смерті. особливо по його смерті.
але як автор пісень, віршів та книг він де в чому неперевершений.
ця книга взагалі стала для мене відкриттям. це прям така фантастика, від якої я в захваті. можливо, в деякі моменти трохи намішано чорнухи, але не настільки, щоб кинути читати. або у моєму випадку - слухати. тільки слухати книгу треба саме у виконанні автора. це просто неймовірно, що є така можливість - чути Кузьму. адже пісні то пісні. а проза є проза. і коли слухаєш його голос, з його характерною вимовою та діалектом, з його інтонаціями та вібрацією, почуттям гумору, розумієш, шо Кузьма був чортів геній.

Кузьма это моя любовь с давних времен. ну не то чтобы очень древних, но я тогда еще школу не закончила, как уже ходила и напевала "шось зимно". так до сих пор и напеваю.
как к человеку к нему можно относиться как угодно и во многом я с ним не согласна даже после его смерти. особенно после его смерти.
но как автор песен, стихов и книг он во многом непревзойдённый.
эта книга вообще стала для меня открытием. это прям такая фантастика, от которой я в восторге. возможно, в некоторые моменты немного намешано чернухи, но не настолько, чтобы бросить читать. или в моем случае – слушать. только слушать книгу следует именно в исполнении автора. это просто невероятно, что есть такая возможность – слышать Кузьму. ведь песни это песни. а проза есть проза. и когда слушаешь его голос, с его характерным произношением и диалектом, с его интонациями и вибрацией, чувством юмора, понимаешь, что Кузьма был чертов гений.