4

А ви заглядаєте у вікна? Коли ввечері загоряються лампи і очі самі тягнуться до жовтих квадратів? Я люблю відривати шматочки життів з-за скла, а потім вигадувати історії на основі побаченого.

Ця книга - саме така історія. Вона здається фантастичною та водночас дуже близькою. Адже всі вулиці, будинки, дахи - справжні; вони дійсно існують і я мало не щодня ходжу зовсім поруч. Можливо навіть персонажів цієї книжечки я неодноразово зустрічала у місті: коти, ворони, білочки... Щоправда крокодили рідкі гості у Києві, але ми напевно просто ходимо різними дорогами:) А ще тут є відьми і дуже хитрий хом'як... І апейрон, і чарівні камінчики, і монета, що завжди повертається до свого власника... Тут є багато всього: ви обов'язково знайдете частину, що прийдеться вам до душі.

Це зовсім невелика історія, що змушує вірити. Відкриваючи першу сторінку ви стаєте на крок ближче до іншого виміру. Інколи мені здається, якщо відчинити одні зі старих, давно замкнутих дверей на Подолі, можна опинитись у світі Васси і Барруха. Тому часом я прислухаюсь, чи не скрипнуть заржавілі петлі:)

Декілька слів про оформлення. Художник - Наталка Пастушенко. Малюночків по декілька майже на кожній сторінці. Проте це не означає, що книга дитяча: тут є щось таке, що зачарує у будь-якому віці. Ця книжечка загалом дуже мила річ: пухкенька обкладинка, приємне видання і хороша історія зі смислом. Однозначно раджу!

Кілька ілюстрацій до "Вечірніх крамниць..."