3.5

Буремний 1918 рік. Влада в Києві переходить з одних рук в інші, люди не знають, як жити і що буде далі. З колишніх поліціянтів хтось перейшов у нову, народну, поліцію, а хтось втік. 18 років Клим Жеграй вірою і правдою служив поліційним слідчим, ловив правопорушників всіх мастей, поки кілька років тому його не вигнали з поліції через певну «ситуацію», після якої його шукали і «свої», і бандюки. Переховувався, періодично брався до справи як приватний детектив. Але навіть у переховку його знаходить посланець гетьмана Скоропадського. Гетьман дає капітану три завдання. По-перше, знайти дружину давнього друга. А щоб три рази в одне місце не ходити (Радомишль та околиці), тим паче, що відгуки про здібності Жеграя більш ніж гарні, по-друге і третє знайти вкрадену золоту казну та з’ясувати куди зникають союзні німецькі солдати.
Не надто і хотілося все це робити, але ж сам гетьман звернувся! Та і професійна гордість, яку підлестили, не дає нудьгувати. Капітан відлітає (в прямому сенсі – на аероплані) до Радомишля.

Не буду переказувати як і що, достатньо сказати, що це – детектив, та ще і ретро. Тобто антураж і атмосфера початку минулого століття додає і інтриги, і атмосфери всьому процесу. Легке, в міру закручене читання.