Думки про стародавню книгу... «Marginalis»

Думки про стародавню книгу не давали мені спокою декілька років. [...] На щастя, поступово я прийшов до розуміння того, що не зможу повною мірою отримувати насолоду від власного життя, відчувати радість від того, що маю і що мене оточує, до того часу, поки остаточно не зможу змиритись. Мені треба було відпустити всі надії, пов'язані с книгою. Змиритись, що ніколи не зможу її знайти. Мені варто було покинути її частиною тієї історії, яку одного разу почув, не намагаючись виділяти для неї місце у власній реальності. Але складніше за все було (і з цим я ніяк не хотів миритись) добровільно забути багато людей — і перш за все Львовича, — частиною життя яких була книга. Був готовий припинити її пошуки, перестати себе мучити марними надіями, але повністю не міг піти на те, щоб безжально поховати історії цих людей у пластах своєї пам'яті, останнім носієм яких я, можливо, лишився.