Я, скажімо, дізнався, що таке вірші.
Це — не рани слів, що пахнуть волого,
і не ритми снів, як гадають інші,
і не поле битви з єдинорогом,
а молитви до Когось, Кому не віриш,
і тому вони мусять бути нудними,
але чесними. Вірші — це як офіри
для богів, котрі згордували ними.