Любов до джазу є однією з найпоширеніших симуляцій цього світу. Насправді на ньому є лише двоє-троє людей, здатних любити джаз. Але є мільйони таких, котрі стверджують, наче вони його справді люблять. І серед цих мільйонів сотні тисяч таких, які вже навіть самі повірили в те, що вони справді люблять дажз. Просто його прийнято любити - от і все. Це якась така публічна складова твоєї тонкості, емоційної глибини та вітальності. ЇЇ слід підтверджувати хоча б десятком імен плюс кількома десятками пісень чи п'єс. А також усією своєю мімікою.
Але якщо по-чесному, поклавши руку на серце: ну, як можна любити джаз?