Длинная дорога. Стихи. Невыдуманные рассказы

«Народний Рух»18

Народ замучений мовчав,
Хоч кров з нього точили,
А хто коритись не бажав,
В «Народний Pух» вступили.

Воли ніколи не ревуть,
Як повні ясла всюди.
На Україні не живуть,
А мучаються люди.

І кожний з них щасливих змін
Роками вже чекає,
А «Руху» тільки Бог один
В роботі помагає.

Тремтячи з люті, влада нас
Всім, чим могла, лякала,
І на п'ятнадцять діб не раз
За мітинги саджала.

Були про «Рух» брудні плітки,
Рух штрафами душили,
Ходили в місті злі чутки,
Що ми євреїв били.

«Дніпро вечірній» закликав
«Рух» швидше розігнати,
Бо він давно вже не давав
Партапарату спати.

Як гостра кістка, він сидить
У горлі паразитів.
Не знає влада, що робить,
Щоб «Рух» заборонити.

Кінець свій чують ці пани.
Мине лиха година,
І скине з себе кайдани
Нещасна Україна.

25.05.1991