Рецензии на книги — Александр Гаврош

Всі наші сьогоднішні невпевненості і тривоги - родом з дитинства. Адже ми всі звідти. Хтось боявся вовка, хтось темноти, або чогось іншого, а хтось батьків. І, напевне, це самий більший страх, перенесений в доросле життя, захований в самі далекі куточки пам‘яті. Але він підлий, знає коли спливати, коли нашептати людині про її неповноцінність, а то і зовсім зіпсувати долю. Художник Петро Юхимович свою долю не зіпсував. Але при великому таланті і потенціалі знаменитим і відомим не став. Все тікав від слави, від людей, від визнання. Сам не знав чому. Поки одного разу худорлявий кореспондент не завдав питання провокаційне питання: – Але чому ж менш талановиті за вас отримали і звання, і премії, а ви навіть не стали членом Спілки художників?! Це ж несправедливо! – Мені завадила моя невіра у…

Ви коли-небудь мріяли потрапити в минуле власного міста? Ну так років на 135 назад? Тоді Вам книга "Капітан Алоїз" Олександра Гавроша напевне сподобається. Я насміялась від душі й дізналась багато цікавого про Ужгород. Колись їздила туди на екскурсію - місто затишне й дуже славне. А ще кожний розділ розпочинається невеличкою закарпатською легендою про потойбічні сили, відьом, гонихмарників і босоркань. Гуцули, до речі, досі їх переповідають та вірять в правдивість. Роман розповідає про неймовірні пригоди журналіста Олекси Пелехатого й капітана поліції Австо-Угорської імперії Алоїза Штрімфлі. Обоє виявилися рідкісними бабіями, любителями пива й авантюристами. Про походження такої схожості можна здогадатись, перегортаючи сторінку за сторінкою. А взявшись до читання, відкласти книгу стає…

Від кожної розповіді в цій книжці в мене мороз йшов по шкірі. Проблема заробітчан у нашій країні - це величезна біда, і вирішення їй не видно. У надії на краще життя для своїх дітей, матері, батьки їдуть світ за очі і роками, десятиліттями можуть не бачити своїх нащадків. Так, в останні роки з'явився скайп, він полегшує спілкування між країнами, але ж проблему не вирішує. Діти ростуть без виховання, без нагляду і контролю, ніхто не може дати їм поради та направити на вірний шлях. За вибудуваними маєтками, євроремонтами, машинами, новітніми девайсами ховаються скалічені, зруйновані долі. Найгурше те, що якщо навіть заробітчани і повернуться додому - тут вони вже нікому не потрібні. Місяць, максимум два, і мати, яка важко гарувала на чужині, вже заважає своїм домашнім. Забаганки у них…

Але найголовніше - це те, що ми маємо в своєму серці...

Как мне нравится читать про наивных, бесхитростных людей, их мысли, решения, судьбы! Это так подкупает!

Жил-да-был деревенский простой парень, обладал он силой и хорошим аппетитом, вел здоровый образ жизни, семье помогал и наслаждался красотами местной сельской природы и красотой девчат, особенно одной... И тут судьба сделала крутой поворот, и он уже один среди шумного, пыльного, такого затягивающего в свои сети, города. Что же будет делать наш добрый дюжий паренек? Мешки грузить или тренироваться и заслуживать победы и звания? И как в дальнейшем сложится его судьба? Как он окажется в цирке и что свяжет его невидимыми ниточками с труппой циркачей-путешественников?

Добрая история, легко и быстро прочитывается, оставляя теплое,…

Ох і навигадував Гаврош з Пинтею у новій книзі. Чого тут і кого тут тільки немає. Почалося все з зеленого зайця, який крім свого кольору ще й страшенно лаявся по людськи, коли тікав. Саме незвичний вухань і завів Пинтю у чарівну країну Закрайсвіття. А там вже славний розбійник закохався, та не в просту дівчину, а в повітрулю - чарівну пташку, яка може перетворюватися на прекрасну білявку. Саме кохання та жага до пригод і стали поштовхом для Пинті та його небезпечних мандрів Закрайсвіттям. Супутники підібралися досить незвичні (а як інакше) - боягузливий мисливець, який ніколи нічого не вполював, чоловік, якого зрадлива жінка перетворила на пса та лицар-мрець, що повстав із мертвих. Далі знайдеться ще розумний щур, що знає чимало всього , бо їв дуже багато книжок. Кожен розділ сповнений…

Життя складається так, як воно складається. І сумувати за чимось - це жити не прийдешнім, а минулим. А в минулому вже нічого не можна змінити чи бодай направити. Тому за ним треба не сумувати, а просто його пам'ятати.

Це продовження чудової книги про опришків під назвою "Пригоди тричі славного розбійника Пинті" Мені безмірно сподобалася перша книжка, а про цю я навіть не знаю, що і сказати. Вона була в сотні разів кращої.

Попередня книга розповіла нам про розбійника Пинтю і його ватагу, про їх славні злодіяння, про допомогу бідним та знедоленим. Ця ж книжка зовсім не схлжа на попередню. Тут уже Пинтя потрапляє в Закрайсвіття, де знайомиться з багатьма чарівними істотами, знаходить нових друзів, кохання і рятує світ. Напевно, мені, як людині, яка захоплюється фантастикою, містикою і…

Насамперед зазначу, що така історична особа, як Іван Сила дійсно існувала. Правда звали його Іван Фірцак. Найголовніші та найбільш значимі життєві події славетного чемпіона тут зображені досить вірно, бо автор спирається на майже біографічну роботу "Кротон" Антона Копинця. Перед нами спрощена біографія, що розповідає про славетний шлях від вокзального вантажника до чемпіона республіки та міжнарадного силача. Іван Сила, парубійко з верховини, людина неймовірної сили. Приїжджаючи до столиці, знаходить друга Міху Голого - безпритульного босяка та відразу ж наймається переносити вантажі. Все події тут трапляються майже миттєво, тому одразу ж його знаходить тренер та Іван стає чемпіоном республіки.Трапляється чимало пригод і ось він уже у в'язниці - безпідставно звинувачений у вбивстві. На…

Гарна, цікава, з гумором книга повна пригод і небезпеки. Григір Пинтя ще з самого хрещення був незвичною дитиною, бо вибрав на хрестинах за старим звичаєм священне писаніє та й пожував його. А вже, коли живучи у старої "нанашки" (хрещеної матері) скуштував чарівних квіточок у супові, то став ще й надзвичайно дужим. Доля в хлопця була не те що тяжка, але й не проста от він і змушений був тікати аж за Чорні гори. Перед нами постає історія становлення Пинті розбійника, що не гребує грабунком та фізичною розправою. Та разом з тим був Пинтя благородним і щедрим, допомагав бідним, все дощенту не крав та й товаришів у біді не кидав. А до нього пристала вже ціла ватага. Легко, ніби граючись, афера за аферою став Пинтя відомим і небезпечним для вельмож. Особливого, своєрідного шарму додавали…

Небольшая добрая детская повесть Александра Гавроша "Невероятные приключения Ивана Силы, самого сильного человека в мире", читала на украинском. История основана на историческом факте, что был на самом деле такой Иван "Кротон" Фирцак в начале 20го века из деревни Белки на Закарпатье. Он был борцом и боксером, его вес был 160 кг, он стал самым сильным мужчиной на планете в 1928ом году, соревновался с силачами со всего мира в боях, а потом работал в цирке.

Его силу заметили в Чехии, когда она в 20 лет поехал на заработки в Прагу, там он носил тяжести на ж/д вокзале. Начал дополнительно заработывать на уличных боях, там его заметил менеджер. В 1922ом поднял вес 150 кг и этим заработал золотую медаль.

Потом выступая как силач в цирке объездил более 60 стран. Иван разрывал руками железные цепи,…