Він успішно боровся із сифілісом, і з малярією, і з браком освіти. Коли він прийшов до влади, середня тривалість життя у країні становила сорок два роки; а через тридцять років вона зросла до шістдесяти семи. Протягом двох десятиліть майже всі діти пішли до шкіл, а читати й писати навчилося 90% албанців.
Але водночас Ходжа, як і під час війни, не припиняв убивати.

Одразу ж після війни він наказав убити свої однокласників, які пам'ятали, наскільки поганим учнем він був. І подруг, які колись відкинули його залицяння, - продовжує Дйоні Хюсай. - А також тисячі людей, які не погоджувалися з його політикою твердої руки. Він збудував систему таборів і політичних тюрем. Близько двохсот тисяч осіб запроторили в табори. Вони працювали там понад силу в копальнях і на будівництві. Чимало з них померли.