5

Сумно, так сумно, що в людях співіснують хороші та погані вчинки та думки... Мабуть, у кожного з нас є свій Макс. Але так би хотілося, щоб всі ми були добрими, милосердними, чесними та шляхетними людьми! Нажаль, це неможливо і ідеальних людей не існує... Думаю, саме тому необхідні такі книги і такі автори, як Люко Дашвар. Завдяки їй ми можемо поглянути на себе відсторонено, уявити себе на місці головного героя та через жах і відразу до максових вчинків намагатися виплекати в собі таку собі Дору чи Ганну Іванівну. Та в кожній людині завжди йде боротьба, як то кажуть, дуже схожа на боротьбу двох вовків. Один вовк уособлює зло — заздрість, ревнощі, егоїзм, амбіції, брехню... Інший вовк представляє добро — мир, любов, надію, істину, доброту, вірність... Ми знаємо, що завжди перемагає той вовк, якого ми годуємо.
Мені здається, що мораль таких книг, як ця, якимсь чином підгодовує білого вовка! Принаймні, мені хочеться на це сподіватися.