Мені сподобалося, як книга передає відчуття моментних думок і переживань героїв. Я б сказала, що це такий імпресіонізм на папері. Авторка вдало передала моментні думки персонажів, які ми всі відчуваємо у будь-який момент свого життя. Це література, яку потрібно вміти читати. Дійсно, тут відчувається, що сюжет і основні події ніби вирізані, наче авторка боролася з сюжетом як таким. Все написано імпресіоністично, широкими або невеликими мазками, щоб виділити яскравість моментів і передати від них враження.
Текст дуже поетичний і через різноманітні метафори передає яскравість моменту. А самі моменти життя ми дізнаємося через занурення у спогади та внутрішні переживання інших персонажів, зокрема ветерана Першої світової війни Септімуса Воррена Сміта, який страждає від посттравматичного стресового розладу Такий собі потік свідомості, через який розкриваються внутрішні монологи героїв..Вульф використовує техніку перемикання між різними точками зору, щоб створити багатошарову картину життя і роздумів героїв протягом одного дня.
. Загалом, мені сподобалося, і я хочу продовжити знайомство з авторкою. Хоча думаю, що, можливо, я обрала не ту книгу, і все ж таки варто було почати з "На маяк". Але не можу сказати, що вибір був невдалим