Франческа. Повелителька траєкторій

«Франческа. Повелителька траєкторій» – неймовірна, авантюрна й дотепна розповідь про космічні будні автора та його колег, а особливо – юної напарниці Франчески, яка знайде час для пригод і веселощів навіть на найвідповідальнішій роботі.

У минулому Дорж Бату працював ведучим новин, готував репортажі з гарячих точок, був у полоні. А сьогодні він – оператор корекції траєкторій Центру керування польотами Національної Адміністрації з аеронавтики та досліджень космічного простору США.

Герої книжки Доржа Бату «Франческа. Повелителька траєкторій» – його співробітники. Вони відповідають за траєкторії й орієнтацію сателітів, а також за підведення космічних кораблів на підхідні орбіти до міжнародних космічних станцій. У часі космічних робочих буднів із Доржем, його напарницею Франческою, полковником Вескоттом, Сарою, професором Расселом та іншими постійно трапляються кумедні та незвичайні історії. Найчастіше у різні халепи потрапляє сицилійка Франческа. Усе, до чого вона торкається, вибухає, горить і розбивається. А космос близько. Ілюстрації до книги створив український художник Олександр Ком’яхов.

«Спочатку з‘явилась Франческа, – Дорж Бату згадує, із чого все починалось. – Невеличка, чорнява, з блискучими кучерями і чорними, як терен, очима дівчина, котра немов підліток, надимала величезні бульки з рожевої гумки. "Латиноамериканка", – подумав я. "Китаєць", – подумала Франческа. "Господи, як же ж вони спрацюються? Вони ж такі різні!" – подумав наш наставник, професор Рассел.

Якщо чесно, я і не думав про книжку. Тут просто зійшлись зорі: я перебрався до іншого штату і пішов на нову роботу. Колеги і друзі, котрі були в курсі, що я пішов з професії, (а я певний час суміщав роботу у лабораторії і працював для ТСН у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку) постійно питали: "Ну що там?", "Ну як там?". Я спочатку чесно відповідав кожному у приватних повідомленнях. Потім замахався відписувати кожному і став просто копіювати тексти. Але згодом зрозумів, що чесніше і зручніше буде публікувати невеличкі історії з роботи в себе у Facebook. Друзі почали ділитись історіями між собою, з‘явилась купа коментаторів. Люди вимагали більше і більше Франчески! Нестачі матеріалу в мене не було – Чессіна (так я її інколи називаю – авт.) чудила і продовжує чудити регулярно, плюс до цього додались мої репортерські навички, і на читачів, як горох з дірявого мішка, посипались історії». Ці історії і перетворилися зараз на книгу.

«Дорж пише по-людськи, без викрутасів, без химерій, без намагання кучерявими словами вразити читача, – каже літературний редактор "Франчески" Олекса Негребецький, який також спершу слідкував за розповідями автора у Facebook. – Він вражає словами не кучерявими, а точними. Доносить думку чітко й однозначно. Тому й виходить смішно. А ще грамотно будує сюжет і заводить читача саме туди, куди йому потрібно, щоб отримати відповідний ефект. Словом, маємо нового українського письменника. Рідко буває, щоб людина інакшої культури й інакшої мови знайшла себе в чужій культурі. Набоков, Конрад. У нас, в українській культурі, бувало. Була іспанка Кармен-Альфонса-Фернанда-Естрелья-Наталена Дунін-Борковська. У наш час буде бурят-монгол Дорж Бату. Як пишуть у Facebook, звідки вийшов новий письменник: "Тепер живіть з цим"».

«Сама Франческа досить іронічно ставиться до моїх оповідань, – каже Дорж Бату. – Свого акаунта у Facebook дівчина не має, тому читає через мій, та ще й пропускає текст через автоперекладач. Але здебільшого я їй переказую. До слова, дівчина дуже уважно слідкує за "лайками" і дуже засмучується, якщо їх мало. Адже вона справжня зірка!».

Дорж Бату або Андрій Васильєв – український журналіст бурято-монгольського походження. Народився і виріс в Бурятії, закінчив Бурятський державний унiверситет. За освітою історик-сходознавець, спеціаліст з історії Китаю. Одружився з українкою і 2002 року переїхав жити до України. Працював телевізійним журналістом на загально­національних каналах «1+1» та «Інтер». Переїхавши до США, працював кореспондентом «ТСН» та «Голосу Америки», член Медіакорпусу ООН. Нині коригує траєкторії і контролює польоти космічних кораблів та сателітів у Національному управлінні аеронавтики і космосу. Веде блог на своїй сторінці у Facebook, де ділиться тим, що відбувається у його Командному центрі.