Лучшая рецензия
Смотреть 1
Йогансен пише гарно. Але враження затьмарює згадка, що всі герої і світлі події його — використовуючи лефівський термін жанру — літератури факту існують у 30-х роках, далеких від світла й оптимізму. Картинки колективізації у болгарських селах чи будівництва Днепрогесу, життя в Дагестані чи казакських степах виглядають у нього майже безхмарно й мають надихати на віру у блискуче майбутнє. Але …